Адже не дивлячись на те наскільки ви щасливі з легкістю можна знайти того хто більше благополучний і фартовим.

Всі стадії розвитку заздрості я могла спостерігати у своєї знайомої. Від чужої радості у неї могло зіпсуватися настрій, вона ставала уїдливою і жовчної, потім ображалася і починала шукати винного в тому що, кому-то краще, ніж їй самій. Найчастіше винуватим був її чоловік, просто з-за того що він ближче всіх. Не дивлячись на плин років, її заздрість подібно вродженої хвороби могла приутихнуть на час, а потім розгорітися знову. І так від року до року.

Мені завжди було її шкода, бо я бачила і розуміла те, які муки вона відчуває насправді.

Наскільки їй важко жити серед людей. В принципі, її життя складалося все цілком непогано, але, мабуть, їй цього було мало. Хотілося ще і ще, а в тому, що цього «ще» ні, винен чоловік. Ось так.

Порівняння себе і свого становища з успіхами інших людей, аналіз цього і висновки не на свою користь наводять до заздрості це доля ледачих невдах, людей які з якихось різних причин не змогли реалізуватися в житті. Вони вважають, що їм чогось недодали, їх не оцінили, не помітили їх можливостей. Незважаючи на бажання бути багатшими й успішнішими, більш вдалим і розумніші люди-заздрісники не рухаються з місця продовжуючи мучитися зїдає їх заздрістю. З-за чого так? Щоб домогтися раніше перерахованого, необхідно весь час вдосконалювати себе. Постійно докладати зусилля, працювати і досягати іншими словами не сидіти на місці, а постійно працювати над собою і боротися з виникаючими труднощами. Хоча набагато простіше плисти за течією і нічого не змінювати в житті.

А як живеться тим, кому заздрять? Природно, що стати приводом для зовнішнього подразнення задоволення нижче середнього. Заздрісники шушукаються за спиною, сміються і пліткують, а іноді і пакостять в міру своїх сил і можливостей.

Зневірятися не варто, нехай вони капають отрутою у вас за спиною, але ж вони заздрять ВАМ! Вашим успіхам, вони їх вже оцінили. Кількість заздрісників можна вважати ознакою успішності ваших життєвих досягнень. Але ось свідомо демонструвати свої успіхи, хизуватися ними перед оточуючими не варто, це пряма доріжка до зарозумілості і самотності.

Розумна людина і заздрити вміє з розумом.

Хтось скаже: « Як це їй дали, а мені ні?» Інший - той, хто розумний, подумає: - «Вона змогла добитися, а чому я ні? Чим я гірше?» Подібне називається білою заздрістю, вона служить поштовхом для розвитку та самовдосконалення. Людина вміє заздрити білою заздрістю може відкрито сказати: «Так, я заздрю, але я зможу досягти того ж, а то й більшого». І зробить так.

Чорна заздрість своєю отрутою отруює вашу душу, а біла допомагає рухатися далі, прогресувати. Не варто боятися заздрити.

Головне вміти робити це так, щоб ви не сердилися на людину, який домігся успіху, а висловити йому захоплення. І зробіть це від душі.

Чорна і біла заздрість завжди десь поруч з нами і частенько в нас самих. Потрібно вміти відрізняти одне від іншого і не піддаватися чорної заздрості. Якщо заздрите, то заздріть білою заздрістю, а краще і зовсім не заздрити, краще брати чергову вершину не озираючись на інших.

Автор: Boomer
  • 19:17, 23 листопада 2009
  • 15640
  • Коментувати

    Свежие записи: