Якщо різниця у віці дітей від року до 2-х років, то, у цьому випадку, відбувається велике навантаження на здоровя мами, так як вона виношує і народжує малят практично одного за іншим. Після народження другої дитини організм мами подвійно ослаблений і потребує достатньої кількості сну і відпочинку. Тому, коли дітки є погодками, виховна навантаження на тата теж буде досить велика, особливо в перші три роки, коли малюки ще несамостійні і потребують постійної турботи та уваги. Ростити двох малюків, звичайно, складно. Приготуйтеся до того, що вас чекають подвійні матеріальні витрати.

Зате дітки-погодки часто стають кращими друзями з самого раннього віку. Вони зазвичай відвідують один і той же дитсадок і школу. У них спільні іграшки, спільні друзі. Разом вони розвиваються швидше своїх однолітків. Їхня різниця у віці мала, тому немає різко виділених понять «старший» і «молодший». Молодшому дитині легше буде осягати світ, адже він у всьому тягнеться за старшим.

Коли різниця у віці дітей 3-4 роки, батькам легше розподілити свій час між ними, так як старша дитина вже проявляє самостійність, ходить в садок, у нього свої друзі й інтереси. Мама може спокійно займатися малюком. Не варто, однак, забувати про те, що старша дитина все-таки ще дитина, він теж потребує батьківської турботи і ласки. Часто старші діти починають ревнувати батьків до молодшим дітям, якщо бачать, що останнім приділяється набагато більше уваги. Щоб надалі ця ревнощі не вплинула на відносини між дітьми, поясніть старшій дитині, що ви його любите, що коли він був зовсім крихтою, тато і мама також дбайливо за ним доглядали.

При різниці у віці 3-4 роки старший дитина вже здатна допомагати вам з малюком, виконувати ваші доручення. Але ніколи не залишайте дітей одних. Надалі, молодший дитина прагне бути схожим на старшого в усьому, повторює за ним. Старшим звичайно, це не подобається, вони всіляко намагаються уникати спілкування з молодшими, що призводить до частих конфліктів. Батьки не повинні оминати увагою жодного з дітей, щоб між ними не було ревнощів.

Якщо різниця у віці дітей перевищує 4 роки, це ще зручніше для батьків. Більшість сімей вичікують саме такий період: 4-5 років, а потім народжують другу дитину. За цей період батьки можуть поліпшити житлові умови, вивчитися, просунутися по карєрних сходах, стабілізувати своє сімейне життя. Така різниця у віці між дітьми буде ідеальною для тих батьків, які народили першу дитину у досить молодому віці і зазнали багато труднощів на початку сімейного життя.

Для дітей велика різниця у віці не завжди сприятлива, так як старший дитина протягом 4-5 або більше років звик вважати себе єдиною дитиною і отримувати всю увагу тата і мами. Йому важко буває налаштуватися на те, що скоро зявитися ще один член сімї, з яким він буде ділити не тільки батьків, але й іграшки, і навіть кімнату. Так буває не завжди. Часто старші діти самі випрошують у батьків сестричку або братика, і бувають дуже раді, коли він зявляється на світ.

Радість їх скоро змінюється розчаруванням від того, що виявляється новонароджений братик ще не вміє ні читати, ні грати з машинкою. Коли дитина звикає до малюка, все стає на свої місця, він з радістю допомагає мамі у догляді за немовлям. Для молодших дітей мінусом такої великої різниці у віці є те, що при підвищеному батьківської уваги, вони часто ростуть розпещеними.

Говорячи начистоту, ідеальної різниці у віці між дітьми просто не існує. Вам слід орієнтуватися на своє батьківське чуття і заводити дітей тільки тоді, коли ви готові їх виховувати з любовю і розумінням.

Автор: Катя Шитова
  • 12:47, 19 лютого 2010
  • 23640
  • Коментувати

    Свежие записи: