Перші три місяці


Відразу після народження у малюка відсутні вміння спілкуватися і прагнення до спілкування. Однак він поступово звикає чути під час годування і неспання спокійний, лагідний голос мами. В такому, на перший погляд, односторонньому спілкуванні вже полягає магічна сила емоційних контактів матері і дитини.



До кінця першого місяця життя малюк починає ненадовго затримувати погляд на обличчі матері. 1 2 місяці він відповідає усмішкою на розмову з ним і стежить за рухомої іграшкою, прислухається до її звуку або до голосу дорослого.

В 1 1,5 місяці дитина активно «демонструє» і свій голос. Якщо його перші звуки були уривчасті, гортанны (щось на зразок «кх», «ги»), то тепер вони змінюються протяжними і співучими: «а-а-а», «о-о-о». Такі голосові реакції називаються гулением.

У 2-3 місяці у маленького чоловічка зявляються і ознаки потреби у спілкуванні: під час контактів з дорослим він жваво рухає ручками та ніжками, посміхається, видає різні звуки. Таку загальну рухову активність і голосові реакції називають «комплексом пожвавлення». Його наявність добрий знак: з розвитком дитини все в порядку!


Від трьох до шести місяців


Дитина майже щодня радує рідних новими досягненнями: голосно сміється при спілкуванні, часто посміхається, повертає голову у бік джерела звуку і знаходить його очі, впізнає маму. А ще довго виспівує: «аль-ле-ті-ли-аги-аы» Ці голосові вправи називаються сопілка.

В 4 місяці зявляється лепет: малюк переходить від вокалізації гласних до вимовляння складів, що складаються з дзвінких і глухих приголосних звуків. Спочатку це дійсно тільки окремі склади: «ба», «ма», але потім вони повторюються багаторазово: «ма-ма», «ма-ма-ма», «ба-ба», «ба-ба-ба».

Лепет це не тільки прояв гарного настрою дитини (він в безпеці, ситий, йому сухо і тепло), це ще й тренування голосового, дихального і артикуляційного апарату. Тому лепет потрібно підтримувати і розвивати, навчаючи дитини наслідування різним звукам і звукосочетаниям. «Урок лепету» найкраще проводити через годину після того, як малюк прокинувся.

У 5 місяців дитина дізнається голос близької людини, розрізняє ласкаву і сувору інтонацію, обличчя знайомого і незнайомого дорослого.

До 6 місяців малюк починає реагувати на своє імя. Крім звуків у спілкування він включає посмішку, виразні інтонації радісні або жалібні, може і сердитися. Таким чином, малюк активно «розмовляє» і сам проситься в «співрозмовники».


Від шести до девяти місяців


Світ дитини значно розширюється: збагачуються її можливості пізнання і взаємин з близькими, ускладнюються самостійні рухи і дії. Тепер дорослий може розповісти малюкові про багатьох цікавих речах. Однак лише мовою емоцій це зробити неможливо, потрібно розвиток нової форми спілкування мовленнєвої. Мовне спілкування це не лише проголошення дитиною складів, слів, перших фраз, але й розуміння зверненої до нього мови.



Розмовляючи з малюком, дорослому необхідно чітко називати предмети і залучати його увагу: «Ось зайчик», «От чашка», «Візьмемо ложечку, будемо їсти» і т. д. Нове слово потрібно виділити голосом, паузою і повторити одну і ту ж ситуацію кілька разів.

Приблизно в 7 місяців дитина, почувши знайоме слово: «Де зайчик?», «Де чашка?» починає шукати предмет очима. До 8 місяців на прохання дорослого виконує розучені дії, наприклад: «дай ручку», «ладушки», «до побачення» та ін У 9 місяців він добре знає своє імя і повертається на поклик.
В 8,5 9,5 місяців малюк не тільки повторює за дорослими знайомі та деякі незнайомі склади, але й пробує наслідувати їх інтонації (модульований лепет). Він може вперто і довго повторювати один і той же звук, склад.




Від девяти місяців до року


Цей період справжня школа мовного спілкування. З 9 10 місяців малюк може повторювати за дорослим всі нові склади. До 10 місяців він навчається на прохання дорослого знаходити і подавати йому знайомі предмети, із задоволенням грає в «Сороку-белобоку», «Ладушки».

Склади, що входять в лепет дитини, до 10 11 місяців стають складовими частинами слів: «ма-ма-ма», «мама», «ба-ба-ба», «баба», «да-да-да» дай. До кінця першого року життя малюк повторює за дорослим і сам вимовляє 5-10 слів.
Ці слова поки дуже прості, але вже позначають певні поняття: мама, тато, баба, кс-кс, ам-ам і ін Важливо, щоб такі спрощені слова супроводжували дорослі і правильним словесним позначенням. Наприклад, показуючи собачку, треба сказати: «Собачка, ав-ав» або «Машина, бі-бі».

Щоб між словом і предметом формувалися більш чіткі звязку, потрібно супроводжувати виконувані дії промовою. Наприклад, показувати малюкові під час одягання, умивання, годування відповідні предмети і дії.

Можна пробувати з допомогою мови направляти його діяльність: попросити принести або віднести на місце іграшку. Ще дуже важливо, щоб у дитини до кінця першого року життя сформувалася і адекватна реакція на слово «не можна»: не можна брати ніж, чіпати гаряче і т. д.

Шлях розвитку дитячої промови складний. Але ваша допомога і віра в успіх малюка обовязково допоможуть йому до кінця першого року життя сказати бажане для вас і таке важливе слово «мама!»

ОЛЬГА СТЕПАНОВА, логопед, канд. пед. наук


krokha.ru

Автор: helena
  • 23:29, 4 липня 2008
  • 21256
  • Коментувати

    Свежие записи: