Будь-які порушення в цій галузі призводять до негативних наслідків. У найближчій перспективі це негативно позначається на процесі виховання дитини, оскільки той перестає чути батьківські настанови і реагувати на них. Так спрацьовує механізм психологічного захисту від зайвого вторгнення в особистий простір. У довгостроковій перспективі такий характер відносин може викликати стійке відчуження, яке яскраво проявиться в перехідному віці.

До найбільш значущим психологічним аспектам виховання дітей у сімї, безумовно, відноситься формування комунікативних навичок. Саме в сімї дитина вчиться спілкуванню, засвоює зразки реакції не ті чи інші обставини, вчиться взаємодіяти і близькими і далекими людьми. При цьому діти приміряють на себе різні соціальні ролі: молодшого члена сімї, старшого дитини по відношенню до молодшої сестри або брата, учасника суспільно значимої групи (будь то дитячий колектив в дитячому саду або шкільний клас) і т.

д.

Зазначимо, що в різних сімях ці процеси протікають абсолютно по-різному. Найбільші можливості для розвитку отримують, як це не дивно звучить для сучасної людини, діти у великих сімях. Мікросоціум, яким є кожна сімя, в дійсності максимально може бути втілений лише на прикладі сімї з двома трьома і більше дітьми. Тут розширюється діапазон соціальних ролей, які виконують діти в тих чи інших обставинах. Крім того, комунікативну взаємодію в таких сімях набагато більш багате і насичено, ніж в родині з однією дитиною, наприклад. Молодші діти в результаті отримують великі можливості для особистісного зростання та вдосконалення своїх різних якостей.

Історичний досвід тільки підтверджує ці спостереження фахівців. Адже відомо, що знаменитий хімік Д. І.

Менделєєв був сімнадцятим дитиною в сімї, третіми дітьми були такі знаменитості минулого, як поетеса А. А. Ахматова, перший у світі космонавт Ю. А. Гагарін, англійський письменник і математик Льюїс Керролл, класики російської літератури А. П. Чехів, Н.І. Некрасов і багато інших. Цілком імовірно, що їхні таланти зароджувалися і опрацьовувалися в процесі сімейного виховання та комунікативної взаємодії у великих сімях.

Звичайно, психологічні аспекти виховання дитини в соціально благополучних і мало благополучних сімях мають свої особливості.

Наприклад, якщо в сімї мають місце постійні конфлікти між батьками, або ж батьки розлучаються, то дитина перебуває в ситуації сильного психологічного стресу. У результаті нормальний процес виховання порушується. Причому ми розглядаємо тут цілком соціально благополучні сімї. А адже є цілий пласт сімей, де батьки люди пють, і вони взагалі не подають своїм дітям позитивних прикладів соціальної поведінки!

Величезна кількість розлучень сьогодні спонукає нас говорити і про цієї проблематики. Адже в підсумку цілісність сімейного вогнища порушується, і процес виховання на певний період, по суті, переривається. А після відновлення від кризи дитина виявляється зовсім в іншій психологічній обстановці, ніж раніше. І йому доводиться підлаштовуватися під умови, що змінилися.

Виховання дитини в неповній родині ускладнюється збіднінням його оточення. У такій ситуації діти не бачать взірця чоловічої поведінки (а ці родини, як правило, живуть без батьків

Свежие записи: