Фінансова система вже не може обходитися без вкачивания в неї брудних грошей
Голова Державного антинаркотичного комітету, директор ФСКН Росії ВІКТОР ІВАНОВ в інтервю начальнику відділу злочинності "Ъ" МАКСИМУ ВАРЫВДИНУ розповів про те, як банки рятувалися у фінансову кризу з допомогою грошей від наркотрафіку і про останні законодавчі ініціативи відомства. Серед іншого в ФСКН просувають ідею вїзду в Росію за закордонними паспортами для громадян тих країн, з яких поставляються наркотики, та конфіскацію майна у великих наркоторговців.

— В ході недавнього візиту в США ви виступили з несподіваною доповіддю, з якого випливало, що гроші з наркообігу врятували багато банків під час глобальної кризи.

— Проведений нашою службою аналіз свідчить, що якщо обсяги перехоплених наркотиків у світі складають близько 10 15%, то частка конфіскованих наркоденег — менше 0,5%. Це означає, що вся виручка світової наркоэкономики практично безперешкодно надходить в обіг. При цьому недобросовісні банки, практикують фінансові операції за межами своєї здатності відповідати за зобовязаннями, в цілях забезпечення ліквідності залучають і використовують кримінальні кошти. За оцінкою екс-заступника генерального секретаря ООН Антоніо Коста, у період глобальної фінансової кризи 2008 2009 рр.

в найбільші банки світу для усунення критичного дефіциту ліквідності було викинуто близько 352 млрд наркодоларів, які потім пішли на міжбанківські запозичення. Це не дивно, оскільки, за оцінкою МВФ, найбільші американські та європейські банки в той же період втратили більше $1 трлн, а понад 200 найбільших іпотечних компаній і маса інших фінансових організацій збанкрутували. І справа тут не в окремих банках, а в пристрої всієї фінансової системи в цілому. Вона вже не може обходитися без вкачивания в неї брудних грошей. У доповіді управління з наркотиків і злочинності ООН прямо стверджується, що сьогодні вкрай полегшений вхід для брудних грошей у легальні фінансові потоки, при цьому «інвестування» таких грошей серйозно руйнує реальну економіку, уповільнює економічне зростання. Загальний розмір потоків брудних грошей транснаціональної організованої злочинності оцінюється в доповіді більш ніж в $1 трлн, або 1,5% від глобального ВВП, причому не менше 70% цих грошей відмивається через фінансові інститути. Представлені в доповіді розрахунки показують, що економічний збиток від наркотрафіку в 2 3 рази перевищує його вартість. Так, якщо в США ринок кокаїну оцінюється в $35 млрд, а героїну та інших наркотиків ще в $15 млрд, то прямі збитки економіки США від наркотрафіку становить $150 млрд! Аналогічні наркорынки діють в Євросоюзі та Китаї, найбільших партнерів США. А з урахуванням того, що в Європі функціонує ще й найбільший ринок афганського героїну, а також половина ринку латиноамериканського кокаїну, все більше обрушується і реальний сектор економіки провідних країн світу.

— Чому в США, оцінюючи загрозу нарковиробництва, навіть не намагаються протистояти їй в тому ж Афганістані?

— Передісторія питання полягає в тому, що уряд «Талібану» до 2001 року практично ліквідувало культивацію опіумного маку в Афганістані. Та й сьогодні частка «Талібану» в доходах від афганського нарковиробництва миноритарна — близько $150 млн при загальному доході $65 млрд. При цьому вся інфраструктура з вирощування сировини і виробництва героїну (лабораторії, склади і т. д.) сконцентровані в самому Афганістані. Долею цієї країни вже 11-й рік виконують Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані (МССБ), що перебували до 2003 року під егідою Ради Безпеки ООН, а з 2003 року — під командуванням НАТО. США, як член НАТО, виконують всі рішення альянсу.

А НАТО в березні 2010 року через офіційного представника Джеймса Аппатурая (нині представник генерального секретаря НАТО по Кавказу і Центральній Азії) публічно оприлюднив і аргументував своє рішення не знищувати посіви опіумного маку небажанням «позбавляти афганських селян єдиного джерела доходу». У такій ситуації питання ліквідації нарковиробництва в Афганістані має бути вирішене в Раді Безпеки ООН шляхом включення до мандат МССБ відповідної компетенції і відповідальності.

— Якщо не вдається вирішити цю проблему через ООН, може бути варто більш щільно працювати з прикордонними з Афганістаном країнами, через які і здійснюється наркотрафік в Росію?

— З Киргизією і Таджикистаном ми працюємо досить щільно. Обмінюємося оперативною інформацією, проводимо спільні операції. У березні цього року ми підписали з владою Киргизії відповідний протокол, в якому встановили заходи технічного сприяння державній службі з контролю за наркотиками. І результат відразу позначився. Обсяги перехоплених наркотиків в Киргизії зросли в десятки разів у порівнянні з аналогічними показниками минулого року.

Цифри самі за себе говорять.

— А в чому конкретно полягає допомогу?

— Ми передаємо спецобладнання для аудіо - і відеоконтролю, іншу спецтехніку, обчислювальну техніку, радіостанції і багато інше, необхідне для роботи. Крім того, проводимо підготовку і перепідготовку їх оперативного і керівного складу. Там, в Киргизії, присутні наші радники, які надають сприяння, так би мовити, безпосередньо в полі. Це дозволяє нам встановити більш жорсткий інтерфейс між нашими поліцейськими службами.

— Те ж саме буде і в Таджикистані?

— Ми пропонуємо Таджикистану подібну допомогу, вони зараз розглядають це питання. Для цього потрібні відповідні калькуляції. Що необхідно, в якому обємі і коли.

— Наскільки обтяжлива для Росії така допомога?

— Десь близько $1 млн на рік. Це не фантастична цифра. Ми іноді на футбольну команду витрачаємо більше. Але економічний ефект від такої допомоги для Росії набагато вище, оскільки наркотики на сьогоднішній день, за нашими розрахунками, завдають шкоди РФ у розмірі не менше 3% ВВП.

— Може тоді і в Афганістан треба вкладати?

— В цьому нас підтримують президент Медведєв і премєр Путін. У січні цього року була створена міжурядова комісія та складено досить великий план роботи з інвестицій у Афганістан з точки зору розвитку економіки, модернізації тих 142 обєктів, які були побудовані там за нашого сприяння ще у часи СРСР. Ця програма вже почала реалізовуватись.

— А чи не простіше обладнати і надійно захищати кордони, через які йдуть постачання наркотиків?

— Важлива не лише сама кордон з прикордонниками, собаками та пунктами пропуску, а важливі адміністративно-правові режими, які її забезпечують. Тому мову треба вести про вдосконалення цих режимів. В умовах Митного союзу для нас це вдвічі необхідно.

— Тобто потрібен візовий контроль?

— Візи не потрібні, але безвізовий вїзд не означає безконтрольний. Тому ми виступаємо за те, щоб перетин держкордону здійснювалося з використанням закордонних паспортів. В загальногромадянський паспорт відмітки про перетин кордону не ставляться, а міграційні карти, як показує практика, злочинці просто викидають. А для доказу контрабанди наркотиків у кримінальних справах вимагається документальне підтвердження факту і місця перетину кордону. Тому доводиться встановлювати цей факт з використанням дорогих оперативно-розшукових заходів шляхом опитування громадян, збору квитків і т. д. Але, як правило, у судах ці докази не визнаються. Тому і справ про контрабанду того ж героїну в Росії сьогодні практично немає.

— Законодавчі ініціативи ФСКН викликають багато питань. Наприклад, коли мова йде про відродження практики притягнення до кримінальної відповідальності за вживання наркотиків або конфіскації майна.

— Тут справді дуже багато спекуляцій, тому я повинен дати розяснення від першої особи. Мова йде не про притягнення до кримінальної відповідальності і позбавлення волі наркоспоживачів. Боронь боже. А про те, щоб створити правові механізми, які б стимулювали вибір наркопотребителем (а це хвороба, яка повязана з кримінальним поведінкою) свого лікування та проходження ним курсу звільнення від залежності.

— Тобто ви пропонуєте альтернативу: або сидіти, або лікуватися.

— Тепер суду у відповідності зі ст. 82.1 КК РФ надана можливість відстрочити виконання покарання особам, хворим на наркоманію, якщо вони вперше викрито у зберіганні наркотиків, культивування нарковмісних рослин або підробці рецептів, але при цьому виявили бажання добровільно пройти курс лікування від наркоманії. При цьому суд залежно від результатів лікування може звільнити обвинуваченого від покарання.

І ми тут нічого нового не придумали. Таким чином надходять, зокрема, у Франції і Швеції. Злочинцеві-наркопотребителю в рамках альтернативи пропонується пройти курс звільнення від залежності. У 100% випадків вибирається саме останнє. При цьому відбувається декриміналізація молоді, зниження попиту на наркотики та, відповідно, зниження пропозиції наркотиків і зниження наркозлочинності.

— Конфіскація?

— Це теж процес, повязаний з кримінальним переслідуванням наркозлочинців, особливо великих наркоділків. Справа в тому, що багато наркоділки мають значне майно — рухоме і нерухоме, рахунки в банках. Але сьогоднішнє законодавство побудоване так, що це ми повинні довести, що воно все придбано неправедним шляхом. У всіх цивілізованих країнах діє зворотна процедура: у разі якщо наркоділок притягнутий до кримінальної відповідальності, то саме він повинен довести легітимність походження всіх своїх активів. Якщо не доводить, тоді активи підлягають конфіскації. Все дуже просто.

— Я б так не сказав. А як же, наприклад, спільно нажите з дружиною та іншими родичами майно?

— Якщо будуть представлені відповідні документи, суд їх прийме до уваги. Якщо ми хочемо жити як в інших країнах або навіть краще, ми повинні інкорпорувати всі ці норми, в тому числі щодо майна наркоторговців.

— В якості додаткового покарання?

— Звичайно. Це додатковий механізм переслідування. Тому що ті ж наркоторговці часто не відразу потрапляють у поле зору правоохоронних органів. А до цього вони займалися накопиченням грошових коштів за рахунок тієї ж торгівлі наркотиками, за рахунок злочинної наживи. І їх ризики будуть значно вище, якщо вони будуть розуміти, що коли попадуться, то далі довести легітимність походження майна їм буде неможливо. Відповідно, багато хто подумає, займатися торгівлею наркотиками чи ні. А в сьогоднішній ситуації у них ризики значно знижені.

Вони знають, що держава їх не чіпатиме, воно доведе лише те, що чоловік брав участь у конкретному злочині, от і все.

— А як йдуть справи з тестуванням? Теж, до речі, хвора тема для суспільства.

— Я не знаю, чому тестування стало болючою темою. Практично всі батьки побоюються, що їх дитина долучиться до наркотиків. Така небезпека є особливо у старшокласників, вони менше часу проводять в школі і під наглядом тих же батьків. А їх перші експерименти з наркотиками батьки можуть і не помітити. Зафіксувати ж це можна лише лабораторними методами. Саме тому ми запропонували, щоб у школах при проходженні диспансеризації були такі можливості. Дуже багато батьки цього хочуть. Більш того, просять. Тому ми підтримали ці пропозиції, рекомендували регіонах, органам місцевого самоврядування, шкільним колективам, загальноосвітнім закладам розглянути таке питання. Це справа суто добровільна. Якщо хтось із батьків не зацікавлений в цьому і категорично проти, якщо батьки не хочуть знати про стан здоровя своєї дитини, будь ласка.

— Які результати принесло тестування?

— У деяких регіонах зясовується, що до 3% старшокласників вже знайомі з наркотиками. Інша справа, що нас не цікавлять їх персональні дані, не повинні цікавити і педагогічний персонал. Головний позитив полягає в тому, що батьки цих дітей зуміли отримати інформацію і запобігти перетворенню своїх чад у наркозалежних. Мені здається, що це головний результат подібних тестувань.

— Злочинність у самому відомстві вас не турбує?

— Боротьба з правопорушеннями всередині служби, на мій погляд, ведеться дуже активно. У нас притягнуто до кримінальної відповідальності за рік близько 100 осіб. Якщо брати у процентному відношенні, то це, мабуть, навіть менше, ніж в системі МВС. Але хотів би сказати, що і ФСКН, і МВС, та й всі інші відомства, митниця, ФСБ, ми всі живемо в конкретному суспільстві. Тому є злочинність і в суспільстві, є злочинність, прояви злочинності і в правоохоронних органах. Але при цьому хотів би зауважити, що, звичайно, в правоохоронних органах відсоток злочинності значно нижче. Все-таки ми відбираємо людей при прийомі на роботу.

— Чув, що при прийомі на роботу в ФСКН відбувається досить жорсткий відбір.

— З кандидатів, яких ми розглядаємо, на службу проходить 1 з 10.

— Інші наркомани?

— Ні, звичайно. Приблизно 5 7% відсіваються проблеми, повязаної з наркоманією. Але і це дуже високий відсоток.

Джерело: газета Комерсант

  • Увійдіть або зареєструйтесь, щоб отримати можливість надсилати коментарі
  • Свежие записи: