Значення щитовидної залози в нашому організмі важко переоцінити. Вона виробляє гормони (тироксин, трийодтиронін і тиреокальцитонин), які впливають на роботу всього організму, заряджають енергією кожен наш орган. Гормони, що виробляються щитовидною залозою, відповідають за обмін речовин в кожному органі і кожній клітині нашого тіла. Без них просто неможливо протікання таких процесів, як дихання, рух, прийом їжі, сон.

Наше серце бється, легені качають повітря, а мозок генерує імпульси саме завдяки гормонам щитовидної залози. Причому якщо говорити більш детально про роботу мозку, то гормони щитовидної залози беруть участь як при формуванні мозку у плода, так і в подальшій його роботі протягом усього життя людини. Наше логічне мислення, здатність швидко аналізувати ситуацію і навіть багато художні таланти, які прийнято вважати даром божим, в чималому ступені залежать від роботи саме цього органу.

Гормони тироксин і трийодтиронін активно беруть участь в процесі росту дитини, від них залежить розвиток і зміцнення скелета, ріст кісток. Щитовидна залоза бере участь у формуванні молочних залоз у жінок, що відповідає за водно-сольовий баланс організму і підтримання нормальної маси тіла. Щитовидка також допомагає роботі інших гормонів, бере участь в утворенні деяких вітамінів, допомагає імунній системі організму. Старіння нашого організму вчені також повязують із змінами в роботі щитовидної залози.

Правильне функціонування щитовидної залози відіграє особливо важливу роль в жіночому організмі. Щитовидна залоза бере участь у всіх перебудови жіночого організму протягом життя жінки. Нормальне функціонування цього органу дуже важливо в період статевого дозрівання, запліднення і виношування дитини, пологів і в післяпологовий період, і навіть в період менопаузи. Проблеми із зачаттям і виношуванням дитини можуть бути повязані з неправильним функціонуванням щитовидки, які-небудь відхилення в роботі цього органу у матері можуть негативно позначитися на новонародженій дитині.

У більшості випадків захворювання щитовидної залози носять спадковий характер, але можуть виникати і у людей, що не мають генетичної схильності до них. Неправильна робота щитовидної залози може проявлятися по-різному, від цього залежать і симптоми, за якими можна розпізнати захворювання і способи лікування.

Так як щитовидна залоза впливає на всі системи організму, а не на який-небудь окремий орган, то й розпізнати порушення в її роботі не так просто. Симптоми захворювань щитовидки ми звикли не помічати або списувати на втому, стрес, завантаженість на роботі або сімейні проблеми. Багато людей навіть не припускають, що причина поганого настрою, швидкої стомлюваності, дратівливості або депресії може ховатися в цьому маленькому, схожим на метелика, органі.

Багато жінок не звертають ніякої уваги, наприклад, на нерегулярність менструального циклу, а адже це може бути одним з ознак захворювання щитовидної залози і це більш ніж серйозно.

Ось основні симптоми, при появі яких потрібно негайно перевірити роботу щитовидної залози:

- Втома і швидка стомлюваність, відчуття слабкості навіть відразу після сну.

- Значна зміна маси тіла.

- Депресивні й меланхолійні стану.

- Проблеми з памяттю.

- Відчуття спеки або холоду в кінцівках.

- Хворобливі відчуття в суглобах, артрити.

- Біль або судоми в мязах.

- Порушення травлення, часті запори.

- Високий рівень холестерину в крові.

Також захворювання щитовидки може видати невелика припухлість в області шиї.

Поява всіх або деяких з цих ознак може означати наявність у людини субклінічною дисфункцією щитовидної залози. Це стан означає, що порушення в роботі щитовидної залози вже відбуваються, але рівень гормонів в крові знаходиться в межах норми. Такі порушення дуже складно виявити при стандартної діагностики і часто вони залишаються без уваги з боку лікаря, а лікування починається тільки на більш пізніх стадіях захворювання.

Однак звернутися в медичний заклад все ж варто.

У багатьох випадках зовнішні симптоми захворювання проявляються дуже незначно навіть на останніх стадіях. Захворювання щитовидної залози можна підрозділити на кілька груп. Це захворювання повязані з надмірною виробленням гормонів, відомої ще як Базедова хвороба або гипертериоз, і недостатнім виробленням гормонів або гипотериозом. Кількість гормонів можна регулювати за допомогою прийомів гормональних засобів, зміною раціону харчування і способу життя, а також використанням гомеотерапии. У будь-якому випадку, необхідно обстежитися у ендокринолога.

Існує ще один вид захворювань: освіта вузлів або пухлин. Які можуть бути як доброякісні, так і злоякісні. В таких серйозних випадках існує кілька принципів діагностики та лікування.

Перший принцип-це обовязкове проведення тонкоголкової аспіраційної біопсії, що проводиться під ультразвуковим контролем. Її проведення є основою діагностики, оскільки саме від цих результатів залежить те, злоякісної або доброякісної виявиться пухлина.

Другий принцип операційне втручання аж до повного видалення щитовидної залози при виявленні злоякісності сайту. У нашій країні широко поширена практика збереження частини залози при операції, проте в світі така тактика не знайшла підтримки. І навпаки - при виявленні доброякісної пухлини, можливо, уникнути операції. Показанням до операційного втручання в цьому випадку є тільки швидкий ріст вузлів і труднощі, випробовувані людиною у звязку з цим. Однак таке явище зустрічається рідко. У медичній практиці доброякісну пухлину ще називають "Колоїдний вузол", і виникає він частіше, ніж злоякісна. Всупереч поширеній помилці, доброякісна пухлина не перейде в злоякісну. Тому все більшу популярність набуває безопераційне лікування цієї недуги.

Третій принцип відноситься до проведення лікування злоякісних вузлів. Це необхідність в комбінованому лікуванні, поєднує в собі операцію з подальшою радиойодотерапией. Метою такої терапії є знищення пухлинної тканини в організмі людини. Саме комбіноване лікування дозволить зменшити ймовірність рецидиву і поширення злоякісного процесу в організмі. Тим не менш, злоякісні пухлини щитовидної залози відносяться до групи онкологічних захворювань, які можуть бути повністю вилікувані. Вони ні в якому разі не повинні бути "вироком" пацієнту. Як кажуть хірурги "якщо Вам судилося захворіти на рак, то нехай це буде рак щитовидної залози".

Четвертий принцип лікування спостереження пацієнтів протягом тривалого часу. Людям, що мають доброякісні вузли, які не викликають скарг, достатньо раз на рік проводити УЗД щитоподібної залози, а також здавати аналіз крові на гормони і відвідувати ендокринолога. Пацієнтам, що перенесли злоякісну пухлину необхідно частіше відвідувати лікаря, який контролює його лікування і проводити діагностику.

Через розмиті симптомів і прихованого перебігу захворювань щитовидної залози важко точно оцінити масштаби поширення цих хвороб. Але, навіть враховуючи тільки виявлені випадки, можна точно сказати, що за кількістю страждають від них людей захворювання щитовидної залози стоять в одному ряду з цукровим діабетом та захворюваннями серцево-судинної системи.

Незважаючи на те, що дослідження цього органу ведуться досить давно, точно назвати причини виникнення захворювань щитовидки учені не можуть до сих пір. Вважається, що чималу роль грає генетична схильність, а також вплив навколишнього середовища. В наш час постійно мінливій екологічної обстановки не можна точно передбачити, як та або інша подія може вплинути на організм людини. Так, наприклад, зазначається, що Чорнобильська катастрофа викликала сплеск захворювань на рак щитовидної залози, причому найбільша кількість захворювань довелося не на перші роки після катастрофи, а було відкладено у часі на 10 років, а основною масою хворих були діти.

Серед основних причин виникнення захворювань щитовидної залози, крім генетичних, виділяють дефіцит йоду, який людина отримує з продуктами харчування. Найбільший вміст йоду наголошується в продукти морського походження, таких як морська риба та морська капуста. В деяких регіонах планети подібні продукти практично недоступні і вживаються в їжу вкрай рідко. Захворювання щитовидної залози у цих регіонах відмічаються в десятки разів частіше, ніж у приморських країнах, де традиційно в їжу вживається багато йодовмісних продуктів.

За вирішення проблеми дефіциту йоду, як у нашому, так і в інших регіонах, взялася хімічна і харчова промисловості. Зараз випускають продукти спеціально збагачені йодом, наприклад, йодовану сіль, хліб, воду. На прилавках аптек зявилося безліч препаратів, які покликані не допустити дефіцит йоду в організмі. Прийом таких препаратів особливо рекомендований дітям та жінкам у період вагітним і годування груддю. Тепер ви знаєте все про захворювання щитовидної залози: причини, симптоми, профілактика якого повинна бути своєчасною.

Свежие записи: