КРИК БАТЬКІВСЬКОЇ ДУШІ Діти дошкільного віку самі в спортивні секції і гуртки не ходять. Їх водять батьки, витрачаючи на це свій час, гроші і ресурси. У дитини (на їх думку) добре виходить. І тут, «щось пішло не так».«Здрастуйте, Олександре Віталійовичу!
Хотіла б попросити Вашої поради. Ситуація така.


Донька з 5років займається худож. гімнастикою. Спочатку ходила охоче, з радістю. Вигравала 1і 2 місця на змаганнях. Тренер хвалила, навіть як на свято запросила всю нашу сімю в гості, щоб ближче познайомитися. Їздили в сусідні міста.
Ми два роки тому переїхали з міста в передмістя. Стали далі жити, але відвідує тренування. Але тренер нас немов списала з рахунків.

Ставлення до дитині просто жахливе. Ображає, ігнорує, лає. Вона немолода, я розумію, у неї свої труднощі в сімї. Також бачу, що і з іншими дівчатками у неї подібний спосіб. При цьому як тренер вона досвідчена. Її група - суцільно призові місця.
Але дитина постійно після тренування плаче, відчуває, що саме до неї ставлення гірше всіх, як не намагайся. Я питаю, тебе одну лаяли чи всіх? Каже, ту і лаяли і хвалили, з тією особисто підійшла позаймалася, а мене тільки лаяли.

Свежие записи: