Чого робити не можна

Домашні завдання даються дитині для того, щоб він ще раз повторив матеріал, пройдений у школі, засвоїв його повністю. Саме при виконанні домашніх завдань дитина має більше право на помилку, ніж на контрольних. Тому ставитися до них, як до індикатором успішності, не варто.

-Домашні завдання дитина повинен виконувати сам.
Вся суть цих завдань у тому, щоб дитина самостійно впорався з ними, розібрався з важкими моментами. Якщо батьки привчають школяра до того, що завдань будь-якої складності робляться спільно, то у нього не буде необхідності докладати чималих зусиль для того, щоб як слід розібратися в предметі.



-Минулі помилки.
Так як діти в силу віку і особливостей характеру можуть пропустити щось, сказане вчителем, мимо вух. Це призводить до того, що приготування уроків забирає надто багато часу, а домашні завдання виконуються з помилками. Це може трапитися з кожним, але не варто карати дитину за це, нагадуючи про минулі невдачі раз за разом.

-Не відволікайте дитину.
Часто батьки самі заважають своїм дітям готувати уроки. Не давайте дитині паралельних завдань, чітко розставляйте пріоритети спочатку уроки, а потім все інше. Якщо ж ваша дитина буде постійно відволікатися на прохання допомогти по дому, то для домашніх завдань залишиться не так багато часу.

-Не нагнітайте.
Часто батьки самі відбивають у дитини бажання займатися. У виховних цілях батьки не рідко роблять акцент на тому, що домашніх завдань так багато, вони такі важкі, що їх неможливо виконати за годину або два. Дитина засмучується і не поспішати братися за справу, яка за його поданням неможливо закінчити у строк. Навпаки, дайте зрозуміти дитині, що виконання домашнього завдання нехай і вимагає посидючості і часу, але зовсім не нездійсненно.



-Не оцінюйте дитини тільки по урокам.
Багато батьки зводять все своє спілкування з дитиною і всі вимоги до нього тільки до домашніх завдань. Зробив уроки ми тебе любимо, не зробив будеш покараний. Це змушує дитину рахувати, його батьки цінують тільки його оцінки, а не його самого. Що, безумовно, дуже шкідливо для психіки.

Як бути?


-Допоможіть розподілити роботу.
Навчіть дитину чергувати складні завдання і легкі. Наприклад, вивчити короткий вірш простіше, ніж вирішити складне завдання, особливо, якщо дитина не дуже сильний в математиці. Нехай робота почнеться з менш складних завдань, тоді вона буде виконана швидше і легше.



-Не контролюйте дитини у всьому.
Батьки мають повне право перевіряти, наскільки добре і правильно зроблені уроки. Але, в той же час, дитина має вчитися сам справлятися із завданнями. Тому не можна стояти над душею, поки дитина робить уроки. Ви можете втрутитися лише тоді, коли дитина сама попросить про допомогу.

-Правильно працюйте над помилками.
Коли дитина показуємо вам приготовані домашні завдання, не вказуйте йому на зроблені помилки. Просто повідомте про те, що вони є, нехай дитина сама знайде і виправить їх.

-Заохочуйте правильно.


За незроблені уроки батьки часто карають дітей, але зовсім забувають про те, що за чесно виконані домашні завдання потрібно заохочувати. Іноді це просто лагідне слово, іноді щось більш вагоме все залежить від традицій вашої родини. Важливо лише не намагатися підкупити бажання дитини вчитися.

Про те, як робити домашні завдання, дитині багато розповідають у школі, своє уявлення про це мають і батьки, але не всі думають про те, що та дитина має право вирішувати, що і як йому вчити. Деякі діти не потребують в тому, щоб нескінченно зубрити розділи підручників, щоб запамятати матеріал, іншим же доводиться готувати уроки трохи довше. Враховуйте особливості вашої дитини і не забувайте, що від вашого ставлення до його навчання залежить і те, наскільки вона буде подобатися дитині.

Свежие записи: