***
У старій коробці з-під взуття жив-був Казковий Місто. Час від часу Господиня відкривала коробку і всі мешканці, від мала до велика, милувалися величезним блакитним небом Треба сказати, що народ тут квартирував найрізноманітніший: сімейство Ножиць, бездітна пара Наперстків, старенька Сантиметрова стрічка.

Половину простору, якщо не більше, займав розвеселий табір ХэБэ, а в найдальшому кутку, облюбували собі місце дивовижне маєток Игольниц. Жителі міста трохи заздрили Голок адже варто тільки комусь з них сховатися, як у коробці тут же починався неймовірний переполох.

Ілюзіоніст Кругла Резинка, а так само Магніти, Гачки і Пластикові Блискавки беззлобно жартували над Голками, називаючи їх Голками, тому що всі вони і чоловіки, і жінки, і діти носили одне загальне імя Голка.

І тільки Шовкова Ниточка ніколи не заздрила і не сміялася над Голками. Вона всім серцем мріяла зустріти серед них свою долю.

Але оскільки Ниточка була вихованою дівчиною і скромною, Господиня лише зрідка дозволяла їй приймати у себе гостей з дому Голок.

Як-то раз Ниточка зустріла на вулиці Більшу Гудзик. Та була досить ексцентричною жінкою, і деякі наважувалися водити з нею дружбу. А інші і зовсім подейкували, ніби вона «сама собі на умі». Порівнявшись з Ниточкою, Ґудзик, на мить зупинилася, потім раптом затрясла головою і ледве чутно прошепотіла, що бути їй щасливою, але не в цьому місті.

Здивувалася Ниточка, вклонилася Гудзику і пішла своєю дорогою.

День жваво біг за днем Життя Шовкові Ниточки мрійливо крутилася навколо деревяної бобинки. Але час від часу вона згадувала слова Великої Гудзики, і поглядала в бік маєтку Голок, тихенько зітхаючи

Одного разу сталося землетрус. Воно було настільки несподіваним і сильним, що мешканці рукодільного міста не встигли підготуватись до нього, і в мить ока багато втратили свої звичні, затишні оселі.

Сумна доля не минула і Шовкову Ниточку.

Не утримавши рівноваги, не встигнувши навіть ойкнути, вона вислизнула з коробки на стіл, а потім скотилася на підлогу. Не роздумуючи ні хвилини, найсміливіший з Голок кинувся слідом за нею.

Коли Шовкова Ниточка наважилася відкрити очі, вона виявила, що лежить між краєм толстого паласу і важкої гобеленової портьєрою так, що неможливо було поворухнутися. Вона озирнулась по сторонам і першим, кого побачила, був Голка. На жаль, його положення було нітрохи не краще він міцно застряг між ворсинками килима.

Однак, не втрачаючи присутності духу, Голка посміхався і тягнув їй назустріч руки. Але відстань була надто велика, і вони тільки поглядами могли торкатися один до одного. І тоді, щоб розповісти про свої почуття, Ниточка придумала писати вірші, а Голка став читати по губах, і його серце стукало швидко-швидко.

Ніхто не знає, скільки минуло часу, поки не сталося Диво! В гості до Господині прийшла маленька дівчинка. Вона дзвінко сміялася, наряджаючи ялинку, і грала з Рожевим Слоном. Вони гралися та бігали по кімнаті, поки Слон не втомився і не впав на підлогу без сил. Дівчинка нахилилася за ним і раптом побачила Шовкову Ниточку.



Вона потягнула її за руку, але та не піддавалася. Тоді дівчинка підняла портьєру. І в ту ж секунду Голка дуже злякався, що зараз його розлучать з коханою! В його очах заблищали сльози. Дівчинка нахилилася нижче, і (О, диво!) помітила Голку!

Зрадівши знахідкам, дівчинка швидко вдела Шовкову Ниточку в Голку. І завбачливо завязала вузлик, щоб Ниточка не змогла випадково вислизнути з Игольного вушка, якщо той раптом надумає подорожувати.

Дівчинка поселила нерозлучну пару в новому чудовому будинку, який був непорівнянний з коробкою з-під взуття. Вдень тут можна було ніжитися на сонечку, а ночами шепотітися з зірками.

Але найголовніше з тих пір так і повелося куди б не вирушив Голка, слід у слід за ним слідує і Шовкова Ниточка.

Грудень, 2016г.
© Copyright: Ірина Веснянка, 2016
Свідоцтво про публікацію №216121002046

Свежие записи: