Перша причина – порушення мови через якихось фізіологічних особливостей. У дитини можуть бути порушення фізичної форми, якихось внутрішніх органів, їх хвороби, які, в свою чергу, позначаються на те, що дитина відстає в розвитку мовлення, уваги або памяті.

Ще однією причиною може послужити брак уваги до дитини її батьків.

Діти повинні постійно спілкуватися з дорослими, а ті контролювати, щоб їх чадо постійно просувався вперед, здобуваючи новий досвід і навички.

Відсутність контакту з однолітками також може послужити причиною відставання у мовленні. Діти повинні спілкуватися з такими ж як вони дітьми. Таким чином дитина порівнює себе з ними, це допоможе дитині зрозуміти якісь речі, які інші діти роблять, а він ні. Дитина може стати більш слухняним, якщо він бачить примірного дитину поруч.

Четвертою причиною відставання можна вважати переляк, який пережив дитина. Саме через нього дитина може відмовитися говорити. Переляк може бути виражений у поганому сні або в чомусь почуте чи побачене. Якщо дитина застане сварку своїх батьків, то він може змінити свій світогляд на світ, він може замовчати на довгий час. Покарання дитини, якщо воно було застосовано несправедливо, теж цілком може дати поштовх до того, щоб дитина не захотів говорити.

Що ж робити батькам, у яких дитина в 1 рік не говорить?

По-перше, дитину необхідно показати дитячому фахівця, який зможе визначити чи дійсно щось не в порядку у дитини. Якщо лікар не виявить ніяких фізіологічних відхилень або розумового відставання, то можна сміливо йти додому і займатися дитиною без лікарської допомоги.

На другому кроці батькам варто звернути увагу на дитину. В однорічному віці діти активні і хочуть бути в центрі уваги, вони охоче беруть участь в усіх зовнішніх процесах. Вони починають все чіпати, помічати, вчиняти дії, які допомагають їм досліджувати цей світ. Якщо такого не відбувається з дитиною і він, навпаки, лежить мовчки і ніяк не реагує на зовнішні подразники, то необхідно викликати у нього інтерес. Якщо у дитини існує недолік в іграшках, то дуже часто у нього спостерігаються дефекти мови або він відстає в розвитку. Оскільки саме іграшки є тим обєктом, з яким діти постійно контактують.

На наступному кроці необхідно встановити постійний контакт з дитиною. Необхідно постійно пестити малюка, хвалити його за всі спроби щось сказати або щось зробити. Можна дозволяти дитині бавитися, оскільки це природний процес. Не слід лаяти дитину, треба грати з ним, щоб дитина не вважав батьків ворогами, щоб вони були помічниками йому.

Після таких дій дитина зрозуміє, що для того, щоб увійти в контакт з батьками, йому варто щось сказати.

Він буде знати, що якщо він виголосить якісь слова, то батьки обовязково звернуть на нього увагу.

На наступному етапі дитину треба забезпечити книгами та іншими розвиваючими матеріалами. Дитині слід дозволити іноді дивитися телевізор. Хоча багато хто негативно ставляться до сучасних мультфільмів, тому і не дозволяють перегляд телевізора. Але дитині можна включити і радянські мультфільми, які продаються в магазині на DVD-дисках. Дитина буде вслухатися в слова і при цьому візуально сприймати дії, що відбуваються на екрані і захоче їх повторити.

На останньому кроці забезпечується контакт з однолітками. Дитині слід дозволяти бачитися з дітьми його віку або старше. Якщо зустрічаються декілька дітей, то у них виникає потреба в спілкуванні, оскільки їм необхідно пояснити свої бажання один одного.

Якщо інші діти будуть говорити, то і мовчазний дитина незабаром захоче заговорити, оскільки йому буде не дуже комфортно.

Автор: Воронецький Олег Володимирович
  • 12:45, 22 лютого 2012
  • 20665
  • Коментувати

    Свежие записи: