У Марыі була цудоўная сямья - каханы чоловік, клапатлівыя дзеці. Дзеці вырасьлі і разьехаліся па розных гарадох, альо яни не забываліся на бацькоў і часта наведвалі іх.

Марыя з мужам жылі дружна, ніколі не разлучаліся і іх заўседы можна було ўбачыць толькі разам - і на вуліцы, і ў краме, і ў гасьцях.Альо аднойчы Марыя захварэла - раптоўна, цяжка, невылечна. Прагноз урачоў быў несуцяшальным: їй заставалася жыць некалькі дзен, у лепшым выпадку - некалькі месяцаў, у вэгетатыўным стані. Чоловік Марыі не ўяўляў свайго жыцьця бяз жонкі. Калію єп прыйшоў наведаць яе ў бальніцы, Марыя була ўжо ў комі. На наступны дзень єп сустракаўся зь сябрамі, размаўляў з сваякамі, паводзіў сябе, як і заўседы - быў ветлівым і спакойным. А ўвечары сваякі знайшлі яго мертвим у ягонай з Марыяй кватэры. Яни выклікалі хуткую дапамогу, альо яна ўжо нічым не змагла яму дапамагчы.Раніцай сваякі, зайшоўшы ў палату та Марыі і ўбачыўшы яе, ледзьве ўсе разам ня страцілі прытомнасьць. Марыя сядзела на ложку і ўсьміхалася ім. Хвароба прайшла так жа раптоўна, як і ўзьнікла. А празь місяць Марыя була ўжо практычна здаровым чалавекам. Яна пыталася ў сваякоў, чаму яе не наведвае чоловік, а яни казалі, шо єп захварэў на грып і яго ў такім стані не пускаюць у бальніцу.

Неўзабаве Марыю выпісалі, і сваякам давялося сказаць їй усю праўду. Прайшло ўжо амаль дваццаць гадоў з таго годині, альо Марыя так і ня здолела прабачыць чоловікові ягоную здраду. Так, менавіта здрадай яна званої ягоны ўчынак. Марыя лічыць, шо чоловік пакінуў яе ў адзін з найбільш цяжкіх пэрыядаў ейнага жыцьця, надав не паспрабаваўшы хоць чым-небудзь їй дапамагчы ... ***У Марії була прекрасна сімя - коханий чоловік, турботливі діти. Діти виросли і розїхалися по різних містах, але вони не забували батьків і часто відвідували їх. Марія з чоловіком жили дружно, ніколи не розлучалися і їх завжди можна було побачити тільки разом - і на вулиці, і в магазині, і в гостях.Але одного разу Марія захворіла раптово, тяжко, невиліковно. Прогноз лікарів був невтішним: їй залишалося жити кілька днів, в кращому разі - кілька місяців, у вегетативному стані. Чоловік Марії не уявляв свого життя без дружини. Коли він прийшов відвідати її в лікарні, Марія була вже в комі. На наступний день він зустрічався з друзями, спілкувався з родичами, вів себе, як і завжди - був чемним і спокійним.

А ввечері родичі знайшли його мертвим в його з Марією квартирі. Вони викликали швидку допомогу, але вона вже нічим не змогла йому допомогти.Вранці родичі, зайшовши в палату до Марії і побачивши її, ледь всі разом не зомліли. Марія сиділа на ліжку і посміхалася їм. Хвороба пройшла так само раптово, як і виникла. А через місяць Марія була вже практично здоровою людиною. Вона запитувала у родичів, чому її не відвідує чоловік, а вони казали, що він захворів на грип і його в такому стані не пускають до лікарні.

Незабаром Марію виписали, і родичам довелося сказати їй всю правду.Минуло вже майже двадцять років з тих пір, але Марія так і не змогла пробачити чоловікові його зраду. Так, саме зрадою вона називає його вчинок. Марія вважає, що чоловік кинув її в один з найважчих періодів її життя, навіть не спробувавши хоч чим-небудь їй допомогти ...

Свежие записи: