Для підлітків притаманні наступні риси: прагнення до пізнання, допитливість розуму, широке коло інтересів, часто з супутньою розкиданістю, недолік системи в набутих знаннях. Зазвичай свої розумові якості підліток намагається спрямувати на ту сферу діяльності, яка його найбільше цікавить. Це має особливе значення при оцінці розумових здібностей важких підлітків. Зазвичай рівень інтелекту у них нижче середнього, але при вирішенні практичних завдань з життя і перебуваючи в середовищі подібних однолітків, вони можуть демонструвати неабияку винахідливість і кмітливість. Тому оцінка інтелекту важкого підлітка, яка заснована лише на середніх показниках, часто хибна, якщо була дана без обліку його специфічних інтересів і життєвої ситуації.

Для підліткового віку характерна виражена емоційна нестійкість, різкі перепади настрою, швидкі переходи від екзальтації до субдепрессивному станом. Бурхливі реакції афекту, що виникають у противагу зауважень про недоліки в зовнішності або при уявної спробі обмежити його самостійність, можуть здатися дорослим неадекватними.

Виявлено, що пік емоційної нестійкості у дівчаток припадає на 13-15 років, а хлопчиків – на 11-13 років. Старший підлітковий вік відрізняється більш стійким настроєм, емоційні реакції стають більш диференційованими. Нерідко бурхливі афективні спалахи швидко змінюються зовнішнім спокоєм, іронічним ставленням до всього оточуючого. У підлітків проявляється схильність до самоаналізу, рефлексії, що часто сприяє розвитку депресивних станів. В підлітковому віці проявляються полярні якості психіки. Так, наприклад, наполегливість і цілеспрямованість можуть поєднуватися з нестабільністю та імпульсивністю, а самовпевненість, безапеляційність в будь-яких міркуваннях можуть супроводжуватися невпевненістю в собі та легкою ранимістю. Інші приклади - розвязність і соромязливість, потреба в спілкуванні і бажання усамітнитися, романтизм і сухий раціоналізм, високі почуття і цинічність, щира ніжність і черствість, ласкавість і ворожість, жорстокість, відчуженість.

Проблема формування особистості у підлітків дуже складна і найменш розроблена в вікової психології. Загальновідомо, що момент переходу від дитинства до дорослості тим важче, чим більш помітні вимоги, що предявляються суспільством до дорослій людині і дитині. Так, наприклад, в країнах, економічно слабо розвинених, різниця у вимогах не настільки велика, що робить перехід від дитинства до зрілості плавним, малопомітним, нетравмирующим. Але зворотна ситуація спостерігається в більшості цивілізованих країн, в яких вимоги до норми в поведінці дітей і дорослих людей не просто високі, а вельми суперечливі.

В дитячому віці, наприклад, потрібно максимум покірності і безправності, в той час як від дорослого очікується максимум самостійності та ініціативності. Типовим прикладом є той факт, що дитину всіляко оберігають від усього, що стосується сексу. А в дорослому житті, навпаки, секс грає важливу роль.

З усього вищесказаного можна укласти, що вікова психологія разом з історичними, соціально-економічними, етнокультуральными відмінностями суспільства, де росте дитина і починає формуватися особистість, повинна враховувати також диференціально-психологічні, індивідуально-типологічні та статево-вікові особливості підлітка.

Свежие записи: