Для старшого дошкільного віку (6-7 років) характерні істотні зміни в організмі дитини. Це певний етап дозрівання. Протягом цього періоду інтенсивно розвивається і зміцнюється серцево-судинна та опорно-рухової системи організму, розвиваються дрібні мязи, розвиваються і диференціюються різні відділи центральної нервової системи.

Також для дітей цього віку характерні певні психологічні особливості розвитку.

Їм притаманне розвиток різних розумових і пізнавальних психічних процесів, таких як уява, увага, мова, мислення, память.

Увагу. У дитини дошкільного віку переважає мимовільне увагу. А вже до кінця цього періоду настає період розвитку довільного уваги, коли дитина навчається спрямовувати його свідомо і утримувати якийсь час на певних обєктах і предметах.

Память. До закінчення періоду дошкільного віку у дитини розвивається довільна слухова і зорова память. Одну з головних ролей в організації різноманітних психічних процесів починає грати саме память.

Розвиток мислення. До завершення етапу дошкільного віку прискорюється ріст наочно-образного мислення і починається процес розвитку логічного мислення. Це призводить до формування у дитини здібності узагальнення, порівняння і класифікації, а також здатності визначати істотні ознаки і властивості предметів, що знаходяться в навколишньому світі.

Розвиток уяви. Творча уява розвивається до кінця періоду дошкільного віку завдяки різним іграм, конкретності і яскравості подаються вражень і образів, несподіваним асоціаціям.

Мова. До закінчення періоду дошкільного віку у дитини значно збільшується активно використовується словниковий запас і зявляється здатність користуватися різноманітними складно-граматичними здібностями до активної мови.

У віці шести-семи років діяльності дитини притаманна емоційність і підвищується значимість емоційних реакцій.

Становлення особистості, як і психічний стан дитини, до закінчення періоду дошкільного віку взаємоповязане з розвитком самосвідомості. У дітей 6-7 років вже поступово формується самооцінка, яка залежить від усвідомлення того, наскільки успішною є її діяльність, наскільки успішні його однолітки, як його оцінюють педагоги та інші навколишні люди. Дитина вже може усвідомлювати себе, а також своє становище, займане ним у різних колективах родині, серед однолітків і т. д.

Діти старше цього віку вже можуть рефлексувати, тобто усвідомлювати соціальне «я» і на цій основі створювати внутрішні позиції.

Одним з найбільш важливих новоутворень в процесі розвитку особистісної та психічної сфери дитини у віці 6-7 років можна назвати супідрядність мотивів, то такі мотиви як «я зможу», «я повинен» поступово все більше переважають над «я хочу».

Також в цьому віці зростає прагнення до самоствердження у таких сферах діяльності, які повязані з суспільною оцінкою.

Поступово, усвідомлення дитиною свого «я» і формування на цій основі внутрішніх позицій до початку шкільного віку призводить до появи нових прагнень і потреб.

Це є причиною того, що гра, яка була основною діяльністю дитини протягом дошкільного періоду, мало-помалу здає свої позиції у цій якості, вже не в змозі повністю задовольнити його. Зростає потреба виходу за межі звичного способу життя і брати участь у суспільно значущій діяльності, тобто відбувається прийняття іншої соціальної позиції, яка зазвичай називається «позицією школяра», що є одним з найбільш важливих результатів і особливостей психічного та особистісного зростання дітей дошкільного віку.

Свежие записи: